Витрати і вигоди: що саме ми рахуємо

Спочатку мінус, потім плюс

Гроші, які проєкт витрачає, — це витрати. Гроші, які він приносить, — вигоди. Якщо записати їх по роках, вийде грошовий потік проєкту.

У більшості проєктів він виглядає однаково: спершу гроші тільки йдуть (розробка, закупівлі), а потім починають надходити й надходять до кінця. Так і з нашою грою: рік розробки «в мінус», а потім чотири роки «в плюс».

На що йдуть гроші

Витрати проєкту зручно розкласти на кілька груп:

• Речі: ноутбуки, сервери, ліцензії на програми, підписки на сервіси.
• Праця людей: розробники, дизайнер, тестувальник, менеджер проєкту. Зазвичай це найбільша стаття витрат в IT.
• Запас на несподіванки. Щось завжди йде не за планом: гра падає на старих телефонах, магазин застосунків відхиляє реліз, ключовий розробник хворіє. Тому до бюджету додають резерв, зазвичай 7–12% від вартості проєкту. Якщо резерв занизити, проєкт стає вразливим. Якщо завищити, він на папері виглядає збитковим, хоча насправді таким не є. PMBOK розрізняє два резерви:
  • резерв на відомі ризики (contingency reserve): гроші на ризики, які ми вже знаємо й оцінили; він входить у бюджет проєкту;
  • управлінський резерв (management reserve): гроші на те, чого ніхто не передбачив; його тримає спонсор поза бюджетом проєкту.

Три пастки в підрахунках

1. Утоплені витрати. Припустімо, ще минулого року студія витратила 50 тис. грн на прототип цієї гри. Щоб довести гру до релізу, треба ще 300 тис. грн. Яку суму вписувати в розрахунок: 300 чи 350?

300. Ті 50 тис. грн уже витрачені, і їх не повернути, хоч би що студія вирішила: доробляти гру чи закрити проєкт. Тому порівнюємо лише майбутні гроші: ще 300 тис. грн витрат проти 445 тис. грн доходу за чотири роки (120 + 130 + 115 + 80). Такі вже витрачені гроші називають утопленими витратами.

Типова пастка — міркувати так: «Ми вже вклали 50 тисяч, тож треба доробити гру, щоб вони не пропали». Насправді рішення має залежати лише від того, скільки ще доведеться вкласти і скільки проєкт принесе відтепер.

2. «Паперові» гроші (амортизація). Ноутбук за 60 тис. грн прослужить три роки. Бухгалтерія «розтягує» його вартість на ці роки: по 20 тис. грн щороку. Це називається амортизацією. Але реально гроші з рахунку пішли один раз, у день покупки. Проєктний аналіз рахує тільки реальні гроші, тобто ті, що справді надходять на рахунок і йдуть з нього.

3. Податки. Для студії податок — це витрата. А для країни це просто перехід грошей від однієї частини економіки до іншої. Тож у розрахунку для компанії податки враховують, а в розрахунку користі для всієї країни — ні.